[COLOR=violet][SIZE=+1][FONT=Courier]У в*язниці думок та сподівань
Шукаю шляхи до втечі
Вікно загратоване, а стіни - без жодних вад
Простору все менше й менше
Клаустрофобія
Або просто лякаюча кількість меблів
Яка заважає дихати
У занадто маленькій кімнатці
Найгірше ж те, що будувала приміщення сама
Тільки не знаючи, хто сюди потрапить
І тільки тепер розумію
Як некомфортно та душно було б тут тобі
Радій свободі та затишку
І не звертай уваги на те, що я кричу на допомогу
Хоча
Можеш вийняти он ту цеглинку
Принаймні я зможу дихати та бачити...[/FONT][/SIZE][/COLOR]